Історія текст
Спочатку хор функціонував як церковний, а згодом набув світського статусу.У 1859 р. відбулись перші хорові концерти в університеті. Відомий український композитор Микола Лисенко та письменник Михайло Старицький створили студентський осередок, який виконував українську народну музику. За часів Миколи Лисенка (1861-1866 рр.) університетський хор виконує програми народній пiснi та робить постановки драматичних п’єс.
Після Емського указу 1876 р. хор певний час існував лише як церковний осередок. У 1888 – 1892 рр. хор очолював Якiв Калiшевський, який був регентом митрополичого хору Софiйського собору, i водночас виступав як солiст Київської опери.
У 1908 – 1917 рр. хором керував видатний український композитор та диригент Олександр Кошиць. За десять рокiв роботи з Олександром Кошицем хор студентiв унiверситету дав у Києвi понад 30 великих афiшованих концертів та виконав понад 150 хорових творів західноєвропейських та українських композиторів. Серед таких творів – пісні та колядки Миколи Лисенка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.
У 1914 р. композитор Микола Леонтович, створив найпопулярнішу хорову обробку колядки «Щедрик», а 25 грудня 1916 р. на урочистому Різдвяному вечорі «Щедрик» вперше прозвучав у стінах Київського університету імені Святого Володимира у виконанні студентської хорової капели університету. Автор особисто диригував капелою.
У 1917 р. капела під орудою Олександра Кошиця виїхала на чергові західноєвропейські гастролі. Але після падіння в цей час Української Центральної Ради і приходу до влади більшовиків, Олександр Кошиць із частиною хористів прийняли рішення залишитися за кордоном. У 1922-му капела на чолі з диригентом перебралася до Америки, де протягом двох десятиліть із незмінним успіхом виступала в США, Канаді, Мексиці, Бразилії, на Кубі.
У жовтні 1922 р. у Нью-Йорку було здійснено перший запис «Щедрика» у виконанні капели під керівництвом Олександра Кошиця.
У 1936 р. з’явилась англійська версія «Щедрика», яка набула всесвітнього визнання як «Сarol of the bells». ЇЇ створив американський композитор, українець за походженням, Петро Вільховський.
У 1939 р. університет було названо на честь Тараса Шевченка, а у 1964 р. хоровій капелі на чолі з Михайлом Хардаєвим було присвоєно почесне звання народного колективу і назву «Дніпро». За цей час капела стала лауреатом та переможцем міжнародних та республіканських конкурсів і фестивалів. До репертуару хору традиційно входили твори української і світової класики, народні пісні, сучасна музика, а також літургійні твори.
З 1976 по 2009 р. капелу очолював заслужений працівник культури України, професор Іван Павленко. Під його керівництвом капела багато подорожувала по Україні та за кордон, а саме в Каунас, Вільнюс, Тарту, Москву, Мінськ. Також було здійснено низку гастрольних поїздок у Болгарію, Голландію та Німеччину.
У 2005 р. Іван Павленко заснував кафедру музичної фольклористики в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та створив ансамбль народного співу «Роксоланія».
З 2009 р. художнім керівником народної хорової капели «Дніпро» є Ірина Душейко. Хормейстери: композитор Ігор Тилик, та з 2015 р. – Яна Прохоренко-Деньгуб.
За останні роки хор взяв участь у численних фестивалях і конкурсах в Україні, Білорусі, Польщі, Словаччині, Німеччині, Франції, Італії, та здійснив записи трьох компакт-дисків. З метою міжкультурного обміну хор «Дніпро» організував у Києві низку культурно-мистецьких заходів за участі хорових колективів з Німеччини, Великобританії, Італії, Польщі, та Литви.
Зараз репертуар хору містить твори, що належать до національної та світової класики, літургійні хорові твори, українські народні пісні та сучасну музику.
Далі буде…[/jellythemes_content]